Кейс. Досвід відновлення родючості ґрунту ТОВ "Укрпромінвест-Агро"

Що робити, коли технологічна карта відпрацьована, критичних помилок у вирощувані немає, а зібраний врожай все одно менший від очікуваного?           З одного боку, погіршується економіка культури, з іншого — підприємство ризикує втратити всю продукцію. Налагодивши мікробіологічний баланс полів, вже за кілька років аграрій може знайти системне розв’язання проблеми. У цьому на власному досвіді переконалися в агрохолдингу «Укрпромінвест-Агро». Детальніше читайте у матеріалі.

Недобір урожаю? Шукай глибинні причини

Пріоритетна культура у сівозміні агрохолдингу «Укрпромінвест-Агро — цукровий буряк. Зазвичай, збираючи продукцію з полів, де мікробіологічна ситуація урівноважена, господарство досягає урожайності від 65 ц/га і закладає у кагати цілісні (якісні) коренеплоди, котрі мають довгий термін зберігання і без значної втрати якості (цукристості) надходять на переробку. Якщо ж за некритичних погодних умов компанія збирає менше ніж 55 ц/га, треба бити на сполох і шукати рішення.

  Науковий підхід, впевнений Олексій Азарков, має призвести до позитивного економічного ефекту.

— Справа полягає не тільки в значних прямих збитках, — розповідає провідний агроном відділу R&D Олексій Азарков. — З полів, де мікробіологічний баланс порушено, отримуємо вже пошкоджені коренеплоди з меншим вмістом цукру, які до того ж погано зберігаються. Під час кагатування розвиток патогенів продовжується, це може призвести до зараження цілого кагату. Тобто, урожай втрачається не тільки під час вирощування, а й в процесі зберігання.

Природні катаклізми, такі як рясні дощі, зливи чи посуха, тільки поглиблюють проблему — недобір продукції зростає, її якість погіршується. Втративши на окремих полях до 60% урожаю через поширення кореневої гнилі на посівах цукрових буряків, що на деякий час опинилися під водою, та отримавши значні збитки, в агрохолдингу «Укрпромінвест-Агро» задумалися над тим, як зменшити ризики, зокрема, за несприятливих погодно-кліматичних умов. Водночас агрономи вирішили з’ясувати чи сприятиме зменшення пестицидного навантаження на рослини та використання вітчизняних біологічних препаратів покращенню родючості ґрунтів і збільшенню урожайності культур.

— Першим етапом нашої роботи було проведення низки експертиз якості ґрунтів, де втрати врожаю були мінімальними й максимальними. Ми порівнювали отримані дані — пригадує Олексій Азарков. — Провівши відбір зразків на 26 полях — із поверхневого шару, з шару 0-30 см та 0-50 см і дослідивши їх у лабораторіях України, Прибалтики та Великобританії, ми були шоковані тим, що кількість та різноманітність патогенів, які ми знайшли в ґрунті, перевищувала асортимент та наявність не лише корисних, але й нейтральних мікроорганізмів, які знаходяться в усіх типах ґрунтів і забезпечують перехід сполук з однієї форми в іншу, тобто, рух елементів у ґрунті.

Для прикладу, на двох полях дослідження зразків ґрунту виявили, що чисельність патогенів з роду Fusarium sp. у тисячу (!) разів перевищувала частку найбільш відомих та поширених корисних мікроорганізмів з роду Trichoderma sp.. Провівши низку класичних експертиз, зокрема, мікробіологічний аналіз ґрунтів, їх фітопатологічну оцінку, порадившись з науковцями, у компанії вирішили закласти дослідний полігон. Здійснювати випробування мали впродовж 6 років. Однак через 3 роки, тобто, через одну сівозміну, коли на ці ж поля повернеться цукровий буряк, планували розглянути проміжні результати.

Досліди закладали в одній із філій на 5-ти полях сумарною площею біля 900 га, чотири з яких відзначалися дисбалансом у бік присутності фітопатогенних мікроорганізмів, а одне поле використали у якості еталону — там не було зафіксовано прояву чи розвитку інфекцій, з нього зібрали прогнозований урожай, який до переробки зберігався без втрат. Ставили за мету зменшити навантаження грибів роду Fusarium sp. в ґрунті, збільшити різноманіття корисних мікроорганізмів, тобто, стабілізувати систему, а відтак, підвищити родючість ґрунту та отримати якісніший урожай. Науковий підхід, кажуть аграрії, мав призвести до позитивного економічного ефекту.

Застосовуючи біопрепарати та компост, аграрії прагнули простежити, наскільки витривалі внесені мікроорганізми, як вони зберігаються в ґрунті — хотілося отримати не однорічний ефект, а накопичувальний.

— Ми загорілися ідеєю використання в наших дослідженнях вітчизняних препаратів, — зауважує агроном, — і не просто продуктів, а технологій. Як обирали? По-перше, вивчали склад, керувалися своїми знаннями та інформацією із надійних наукових джерел, але не менш важливий фактор — досвід самих виробників, презентація їхніх досліджень. Провівши перемовини з низкою компаній, ми обрали продукти, які нас найбільше зацікавили.

Наука приходить на допомогу

Для досліду господарі обрали біологічні продукти Екостерн, Граундфікс, Біотерравіт КЕМ. Автори досліду розподілили їх за послідовністю внесення, урізноманітнили експеримент і отримали наступні дослідні ділянки:

1. внесення препаратів восени;
2. внесення препаратів навесні;
   
3. внесення препаратів і навесні, і восени.
   

— Очікували позитивного впливу на мікробіологічний склад ґрунту, прагнули простежити, наскільки витривалі ці мікроорганізми, як зберігаються в ґрунті — хотілося отримати не однорічний ефект, а накопичувальний. Четверте, найгірше поле, теж перетворили у своєрідний дослід: вносили компост власного виробництва, який на останніх стадіях намагалися активувати, тобто, додавали ще якісь корисні мікроорганізми. Ідея полягала в тому, щоб ці мікроорганізми без конкуренції розмножувалися в компості, тому безпосередньо у ґрунт внесемо більшу їх кількість. І п’ята ділянка — контрольна, на якій технологію не змінювали.

Велику кількість грибів роду Fusarium sp., які, за даними аналізів ґрунту, у великій кількості  зберігалися на рослинних рештках, аграрії вирішили контролювати Екостерном — розкладаючи заражені рештки, планували зменшити навантаження патогенів. Граундфікс — біологічне ґрунтове добриво, що містить у своєму складі комплекс бактерій, робота яких спрямована на мобілізацію фосфору і калію з нерозчинних сполук, а також фіксацію атмосферного азоту. Третій препарат — Біотерравіт КЕМ.

— Дослід почали у 2019-му, наступного року на цих полях вирощувалася кукурудза, потім соя, а на третій рік знову повертався цукровий буряк. Як біолог за фахом, я відразу сказав: на кукурудзі (2020 рік) аналізувати нічого не будемо, проведемо тільки аналіз мікробіології ґрунту, щоб накопичувати щорічні дані. У 2021-му наші дослідження теж здебільшого спрямовувалися на аналіз ґрунту, але візуально ми побачили, що соя на двох суміжних ділянках одного поля суттєво відрізнялася, — ділиться спостереженнями провідний агроном відділу R&D агрохолдингу «Укрпромінвест-Агро» Олексій Азарков. — Стало цікаво, ми вибрали 5-6 місць, порівняли кількість закладених бобів, порахували біологічну врожайність. За цим показником різниці між ділянками, де вносився компост, активований різними препаратами, не побачили. Між площами, де закладався неактивований та активований компост, помітили незначну розбіжність отриманих даних — на рівні похибки досліду, а от між ділянкою, де додавали компост, і контрольною ділянкою зафіксували разючу відмінність.

  Між ділянкою, де додавали компост, і контрольною ділянкою аграрії зафіксували разючу відмінність.

На другому полі неозброєним оком було видно велику різницю між площами, обробленими препаратами Екостерн, Граундфікс, та контролем. Зібравши вирощене з кожної ділянки окремо, переваживши отриманий урожай, перевіривши якісні показники й порахувавши економіку вирощування, врахувавши затрати, які понесли на закупівлю та внесення препаратів, в агрохолдингу «Укрпромінвест-Агро» були вражені результатом.

Мікробіологічна рівновага — запорука якості та урожайності

NB: За балансом затрат та отриманого прибутку лідирував препарат Екостерн, але найякісніший урожай порівняно з контролем дав Граундфікс. На компості, зауважили у господарстві, зросла як урожайність культур, так і якість продукції. Неактивований компост економічно перевищив використання продукту Екостерн на 8%. За якісними показниками продукція, вирощена на ділянках, збагачених Граундфіксом, виявилася рівноцінною зібраній із наділів, де використовували компост, але поступалася кількістю.

— Нас цікавила довгострокова перспектива використання цих препаратів. У 2020-2021 роках не було умов, за яких розвиток хвороб був дуже великий, то ж ми не побачили втрат і не змогли проаналізувати, як компост та біопрепарати працюватимуть за епіфітотійного розвитку хвороб. У 2022 році, коли на це поле знову повернувся цукровий буряк, погодні умови знову не сприяли поширенню захворювань, але мікробіологічний аналіз ґрунту проводився тричі: перед посівом, під час вегетації рослин та після збирання коренеплодів, — каже Олексій Азарков.

  На полях, де застосовували біопрепарати, відбулися процеси відновлення рівноваги мікрофлори.

NB: Несподівано для себе через три роки аграрії виявили в ґрунті таку ж кількість патогенів, як на початку досліду (у 2019 році), хоча упродовж 2020-2022 років умови вирощування не сприяли розвитку хвороб. Водночас, як свідчили результати експертиз ґрунту, на всіх 3-х полях, де в різний час застосовували біопрепарати, збільшилася кількість не тільки внесених із препаратами мікроорганізмів, але й відбулися процеси відновлення рівноваги мікрофлори, регенерації ендемічних (властивих для цієї місцевості) мікроорганізмів, з’явилися представники інших родів бактерій.

Завдяки використанню біопрепаратів Екостерн, Граундфікс та компосту підприємство заклало основу руху в бік відновлення рівноваги мікробіологічного різноманіття.

З іншого боку, господарів цікавило, як же позначаються видатки на проведення експерименту на рентабельності цукрового буряка. Відступивши від суто наукового методу, в економіку вирощування солодких коренів заклали усі (упродовж трьох років досліду) витрати на закупівлю і внесення біопрепаратів та компосту. Попри це, завдяки високій якості коренеплодів та великому показнику виходу цукру з гектара поля, економічна доцільність застосування біопрепаратів перевершила очікування аграріїв.

— Навіть за такого навантаження, використання якісних біопрепаратів та якісного компосту сильно себе виправдовує, — Олексій Азарков не приховує задоволення результатами дослідження.

Зважаючи на доведену дослідницьким методом ефективність доброчинного впливу біопрепаратів Екостерн та Граундфікс на відновлення мікрофлори ґрунтів, зменшення ризиків розвитку хвороб і, відповідно, збільшення урожайності культур та якості продукції, в компанії дійшли висновку, що далі експериментувати на даних полях за запланованою схемою немає сенсу — потрібно втілювати отриманий результат та поглиблювати біологізацію технологічного процесу. Натомість аграрії подбали про системне застосування біопрепаратів, дія яких у процесі вирощування культур більш вагома, ніж традиційних.

Нині, готуючи технологічні карти полів, агрономи компанії орієнтуються на створення балансу мікроорганізмів у ґрунті через системне використання біопрепаратів, поєднуючи цю практику із більш ефективними та менш шкідливими системами обробітку. До ґрунту, як збалансованої системи теж потрібно підходити збалансовано, переконані сільгоспвиробники.

Джерело: www.growhow.in.ua